Інформаційне шпигунство

Уявіть своє життя без мобільного телефону, електронної пошти чи банківської пластикової картки. Важко  правда ж?

А чи знаєте ви що будь-яку людину  практично безпомилково можливо визначити всього по чотирьом точкам геолокації?. Наприклад дім, робота, ларьок із пивом та улюблене місце для рибалки. Усього лиш чотири точки!

Це ще не беручи до уваги номер мобільного, ідентифікаціний код, емейл, та купа інших міток.

  

Простий приклад. У вас є мобільний номер людини і ви хочете її знайти, з добрими намірами чи ні – не важливо. Просто ідете собі у найближче відділення “НовоїПошти” і робите вигляд відправки бандерольки. Так ви дізнаєтесь прізвище, ім’я та місто проживання шуканої людини, а при більш гарному розкладі – номер паспорту та точний район міста. Схожий фокус можливо спробувати прокрутити серед власників дисконтних карток в мережах супермаркетів (“Сільпо”, “Варшава” і т.п.). Нещодавно  я щось дивився собі в “Спортмастері”, а коли сказав що дисконтну картку забув удома – менеджер люб’язно запропонувала  переглянути бонуси по номеру телефону. Таким чином я дізнався що в трьох моїх друзів бонуси відсутні 🙂 – (це не беручи до уваги їхні імена та прізвища).

 

Не дуже приємно почуваєшся, коли дана особливість сучасного життя торкається безпосередньо тебе.

Наведу послідовність подій які, можливо, і не пов’язані одне з другим але безперечно надихнули мене на створення даного посту.

Я, буває, продаю щось на OLX (у минулому Slando). Ні, я не барижнічаю, просто там зручно продавати деталі від старого ПК, абощо.

Також я розмістив оголошення, що можу допомогти із програмування мікроконтролерів.

 

Якось дзвонить мені людина і питає чи можу я виконати таку-то роботу, теоретично так – кажу, але потрібне більш конкретне ТЗ. А потім він якось обережно питає як я працюю і чи оформлено у мене ПП – кажу що ні. І його інтерес до мене якось пропав. Згодом я думаю собі, можливо то податкова бавиться?, хоча малоймовірно.

  

Іншим разом дзвонить мені хлопець з Полтави і хоче купити у мене стару материнку через ПриватБанківську послугу “Захищений переказ“, я ніколи таким не користувався, але погодився. Потенційний покупець вислав мені скрін екрану оплати, який він провів через LipPay. Дана квитанція викликала у мене недовіру і я зв’язався через онлайн-чат Приват24 до співробітника банку, який сказав що послуга “Захищений переказ” тимчасово призупинена і 100% підтвердив шахрайство. Інших претензій я не мав і вже встиг забути про дану подію…

Аж раптом мою картку заблокували!!!

Знайомі кажуть, що такі приколи траплялися не тільки зі мною. Маючи заблоковані ПриватБанком рахунки із немалими сумами, люди навіть через суд не можуть добитися правди.

  

Через 3-4 дні дзвонить мені знайомий із Рівного (колись він мені перекидав гроші) і каже, що йому дзвонили з банку і питали чи він перекидав гроші за якусь послугу, чи “по дружбі” – від звичайно відповів, що “по дружбі”. Кому ще вони дзвонили – мені на жаль не відомо.

Згодом дзвонить дама з банку і повідомляє що “проведене розслідування” довело що я білий, чесний і пухнастий і що мій рахунок нарешті розблоковано. Іншої інформації стосовно чому так трапилось – я не добився, але прозвучала неприємна фраза: “Бачу Ви продаєте через Інтернет…” – кажу: “А яке ваше діло?!”.

  

То ж будьте обережні з інформацією і з банками.

  

До речі сам ПриватБанк, схоже, не довіряє ні українській владі ні українським серверам і давно вже тримає бази в Амазонівському клауді, про що люб’язно 🙂 повідомляє Гугль: “hotline@privatbank.ua з домену amazonses.com“