Літня Хортиця

Чому? Та просто тому що з Вінниці наприклад добиратися потягом досить довго, 17 годин потягом. Але хоча б одного разу там варто побувати.

Хортиця це найбільший острів на Дніпрі у центі міста Запоріжжя – такий собі оазис посеред міста. Відразу за Дніпро-ГЕС.

Острів з’єднує дві частини міста, трьома мостами. Через острів також проходить залізниця.

Навколо є менші острови, наприклад о.Байди, але туди можна потрапити лише по воді.

От я вирішив покататися велосипедом там в одні із літніх вихідних.

Саме місто Запоріжжя цікаве, промислове, нагадує щось середнє між Києвом і Харковом, розташоване на невеличких пагорбах.

З ЖД вокзалу до Хортиці можливо швидко добратися уздовж Дніпра по пильній набережній магістралі, або пагорбами через центральну частину міста.

Було жарко і ми обрали деякий  середній варіант. Ми доїхали до корпусів “вмираючого” АвтоЗАЗу а потім звернули у місто.

 

Рух автомобілів на через мости Хортиці досить жвавий.

Через острів будується новий міст, але як з’ясувалося пізніше – будується давно і є купа питань до надійності залізобетонних опор. Зараз же через ситуацію в країні все призупинено.

 

Здивувала велика кількість велосипедистів у місті і на острові! Їх набагато більше ніж у Вінниці, хоч велосипеди як правило простенькі і невибагливі, як зрештою і самі люди.

Хортиця має давню скіфську а пізніше козацьку історію з якою постійно стикаєшся подорожуючи островом.

В північній частині обладнані веломаршрути із вказівниками, така собі гарна “Тарасова стежка” понад скелями із видом на Дніпро-ГЕС та старими затопленими водою порогами.

Стежка веде до музею який на жаль зараз закритий на реконструкцію – тече дах.

Трохи далі для туристів побудована імпровізована козацька Січ, із справжньою церквою, хатами і навіть Шинком!

Тут історичного нічого немає але є де сфотографуватися, послухати народних пісень і пальнити з пищалі.

Хортиця щедра на піщані пляжі і височезні скельні виступи над водою, які мені нагадують подільські Товтри. На пляжах у вихідні дні багато відпочиваючих, є також нудистський пляж, діти зі скель плигають у воду, клас!

 

Офіційно палити багаття і ставити намети можливо лише на “Туристському” пляжі в західній частині острова де також розташований велика скельна ділянка – скеледром.

Тут часто тренуються скелелази, періодично проводяться туристичні змагання. Поруч із пляжем зі скелі б’є природнє джерело, хоч і повільно, але воду набрати можна.

Вода у Дніпрі чиста і прозора (хоч і прохолодна) – це пов’язують із базальтовим руслом річки, це як природній фільтр води.

 

По дорозі на південну частину острова варто заїхати на скіфські кургани (частково відновлені) із музеєм кам’яних скульптур і всіляких древніх знарядь.

Далі дорогою ви можете потрапити у “Кінний театр” – де коні витворяють усілякі дива. Шоу не дешеве і розраховане на приїжджих туристів, про що свідчить велика кількість автобусів.

На самому півдні розташований заповідник “Дніпровські плавні”, де живуть своїм життям певні види птахів, риб, земноводних і кущів.

Колись через це місце проходив древній козацький шлях островом і була переправа. Насправді у цій частині острова не дуже цікаво (якщо ви не фанат-орнітолог звісно). А краще взяти на прокат байдарку чи каяк і помандрувати плавнями, купою заток із мальовничими острівцями.

Прокат не дуже дорогий і працює на лівому березі. У вихідні дні він дуже популярний, тому варто робити замовлення заздалегідь.

 

На зворотньому шляху натрапив на класну велосипедні стежку уздовж усієї південно-західної берегової лінії острова!