Молдова нас чекала

Принципі я давно думав побувати в Молдові, і цієї осені це відбулося.

Їхали велосипедами, зібралося 4 людини, так що все було швидко і оперативно. Ми відвідали всі місця які запланували: обриви Дністра, фортеця в Сороках, старий Скельний монастир, старий Орхей, місцеві виноградники ;), антигравітаційний пагорб, винзавод в Криково, і звісно Кишинів. Виїхали з Могилів-Подільського через Бушу.

Проїхали вздовж Дністра практично всю Молдову. Із погодою нам дуже підфортило – було тепло і сонячно, лише на кордоні із Україною наприкінці подорожі нас “підмочило”.

Їли смачнющий виноград із місцевих плантацій. Попили місцевий рожевий “Букет Молдови”, а також декілька пляшечок прихопили із собою.

Враження від Молдови і місцевих жителів дуже позитивні. Живуть загалом вони не дуже багато, не шикують, але  роботящі, поля і садки дуже доглянуті, ніде поле не пустує. Усі дуже ввічливі і приємні. Дуже полюбляють збирати горіхи, нічого “не рекомендують”, а також полюбляють їздити на машинах універсалах переважно європейських марок (я теж полюбляю універсали!). У них навіть на знаках намальовані “універсали”.

Заїхали також в Білгород-Дністровський на фортецю – вражає! Це мабуть найбільша і найбільш збережена фортеця яку мені доводилася бачити. Три яруси оборони, великий внутрішній двір, а також вигляд на лиман. Облазили все що змогли.

Наш маршрут завершувався в Затоці біля Кароліна-Бугаз. Покупалися в морі на пустому пляжі, який ще не так давно “кішив” відпочиваючими.

В сумі наїздили 530км.

Із наддетальним звітом нашої чарівної супутниці можливо ознайомитись ТУТ.