По роботі і так, для загального розвитку – зацікавився я однопалатними комп’ютерами. Не буду вдаватися у подробиці, але основною вимогою було запустити мініатюрний WEB-сервер при мінімальних затратах апаратури і відповідно фінансів. Також були бажані мінімальні габарити системи і вимога “тихої” роботи без додаткових кулерів, систем вентиляції і охолодження. Така собі “тиха” коробочка, за допомогою якої через WEB-інтерфейс можна переглянути скажімо температуру у вас на балконі або вмикати мікрохвильовку для розігріву улюбленого борщику прямо з роботи, перед тим як ви прийдете додому на обід.
Порившись в Інтернеті я виділив 4 окремих групи пристроїв які підходили під мої задачі:
1. Звичайні десктопні рішення на базі будь-якої дешевої мамки формату mini-ITX і відповідно невеликого корпусу. Вони деякий час були досить поширені, коли комп’ютер було прийнято тримати на столі і ставити на нього монітор 😉 Та й зараз багато секретарів ще працюють саме на таких машинах.
Плюси | Мінуси |
|
|
2. Далі я звернув у вагу на так звані “Тонкі кліенти” (thin client). Це невеличкі компактні мікрокомп’ютери, які перш за все призначені працювати в мережах з клієнт-серверною архітектурою, через які користувачі підключаються і працюють в ОС засобами потужних основних серверів. Але вони також можуть працювати і окремо.
Плюси | Мінуси |
|
|
3. Не проминув я також і так звані “промислові комп’ютери“. Варіанти їх реалізацій є багато, але це зазвичай старі перевірені моделі процесорів і чіпсетів у компактному корпусі із як правило пасивним охолодженням.
Плюси | Мінуси |
|
|
4. Ще як варіант – є багато фірмочок, у тому ж числі і українських, які пропонують так звані відлагоджувальні плати (як інструментарій розробників вбудованих систем) або просто “development board“. Такі плати існують під багато різних процесорів починаючи від простеньких, наприклад Atmel AVR, і аж до топових потужних мікроконтролерів, які ще навіть не з’явилися офіційно на ринку.
Плюси | Мінуси |
|
|
Всі перелічені групи девайсів мають як переваги так і суттєві недоліки. Але поки я оце все дивився, один мій знайомий підкинув мені цікаву статтю про дешевий одноплатний комп’ютер, який виявився найбільш вдалим вибором для прогнозованої системи.
Його назва дуже проста і лаконічна: Raspberry Pi
Платка “Малини” пройшла вже декілька етапів “еволюції” – від порівняно великої за розміром першої відлагоджувальної ревізії до платки розміром приблизно із кредитну картку. Зараз випускається вже друге покоління – моделі “B” (ще планувалася дешевша на 10$ модель “A” – без модуля Ethernet, але вона поки не поставляється. Основні її характеристики наступні:
Прогнозована ціна: | US$35 (GBP £22) |
SoC: | BCM2835 |
CPU: | 700 MHz ARM11 |
GPU: | Broadcom VideoCore IV, OpenGL ES 2.0, 1080p30 H.264 high-profile decode |
Пам’ять (SDRAM): | 256(512) MB |
USB 2.0 порти: | 2 (via integrated hub) |
Відео вихід: | Composite, HDMI |
Аудіо вихід: | 3.5 mm jack, HDMI |
On-board storage: | SD/MMC/SDIO memory card slot |
On-board network: | 10/100 wired Ethernet |
Low-level peripherals: | Up to 16 GPIO pins, SPI, I²C, UART |
Властивості живлення: | 700mA, (3.5 Watt) |
Джерело живлення: | 5V micro USB |
Програмне забезпечення: | Debian GNU/Linux, Fedora, Arch Linux |
Розробка платки ініціює і підтримує Фонд Raspberry Pi Foundation. Це благодійна організація заснована 5 травня 2009 року в Калдекот, Південний Кембріджшир, Великобританії. Його метою є заохочення вивчення інформатики та суміжних наук, у школах! Великобританії, щоб зробити вивчення комп’ютерної науки цікавим. – Тут мені пригадується як ми в недалекому минулому маялися на “чемоданах” – Микролаб КР580ИК80, навіть пригадується така мелодія:
Микролаб КР580ИК80 – Легко на сердце от песни весёлой
і на скільки цікавішими і продуктивнішими були б наші уроки, маючи таку платку. А британці мабуть думали за розвиток підростаючого покоління.
Raspberry Pi побудований на мікроконтролері Broadcom BCM2835, який містить процесор ARM11 із тактовою частотою 700 МГц, графічний процесор VideoCore IV, і 512 мегабайт оперативної пам’яті. Вбудований жорсткий диск відсутній, натомість використовується SD карта. Така апаратна начинка дозволяє відтворювати відео формату H.264 в роздільній здатності 1080p, і запускати комп’ютерні ігри на зразок Quake III Arena або Doom II.
Платку без проблем можливо розігнати до 1Гц, але при цьому вона починає суттєво грітися і вразі чого можливо втатити гарантію. Хоча яка може бути гарантія в купленої на Ебае платки? 😉
Реальна вартість:
Десь з півроку назад коли почався анонс на “малину”, платка стала надзвичайно популярною, компанії реселлери отримали купу попередніх замовлень, АЛЕ виробники довго не могли її запустити в серію, підкачали заводи в Китаї. В той час її деякі підприїмчиві британці реально продавали і за 150$ Зараз вже ажіотаж потроху спав, платку-малину можна купити через київські фірми за 450грн, або прямо на Ebay за £25-45 фунтів разом із доставкою.
Ось тут можна переглянути розповсодження малини по Планеті!
Тестування платки:
Вже декілька місяців я працюю із нею на роботі і вдома. Я поставив туди Linux Debian також там крутяться WEB-сервер Apache2 + PHP + MySQL, є GCC компілятор і FTP-сервер. Платка загалом мені подобається, вона трохи тормознута для графічного інтерфейсу, але на ура справляється із більшістю задач у командному режимі. Я відразу вимкнув графічний інтерфейс.
Основною перевагою малини є те що вона активно розвивається. Наприклад пару тижнів назад розробники анонсували новішу підверсію платки із вже 512Мбайт оперативки за ті ж гроші. В неї є потужна база знань ВІКІ, і ФОРУМ, де можна знайти відповіді на більшість питань, які виникають в процесі роботи.
Тепер трохи порівняємо полюси і мінуси “малини”:
Плюси | Мінуси |
|
|
І що тільки із цією платою юсери не робили: запускали в стратосферу, керували роботами, розпізнавали голос, робили різноманітні емулятори, домашні кінотеатри і цілу купу цікавих девайсів. Під неї програмують навіть десятирічні діти! Пропоную і вам спробувати даний дешевий IT “конструктор” у своїх домашніх потребах!
Хм. Нещодавно натрапив на конкурента “малини” під Андроід, Cotton Candy називається – теж цікавий девайс , але для моїх задач Лінукс поки більш цікавіший.
В наступному пості я планую описати основні команди для налаштування “малини”, які допоможуть початківцям.
2 Responses to Ручний Linux від Raspberry Pi – Універсальний IT конструктор для малих дітей і великих дядь