( Адаптую Rohloff під ремінь Carbon Drive, а також ріжемо раму )
Після катання на планетарці Rohloff у мене виникло непереборне бажання спробувати перейти на ремінь.
Це відносно екзотичний тип приводу, який я жодного разу не мацав в живу, лише раз бачив в магазині. Але начитавшись що всі продвинуті веломандрівники визнають лише Rohloff + Carbon drive – вирішив і собі спробувати, чим я гірший за них?!
Із явних переваг я начебто отримаю :
– не треба змащувати ланцюг
– забуду за миття / чистку
– можна їздити по снігу, калюжам, болоті не переймаючись.
– майже тихий хід, без клацання ланок одна об одну.
– довговічність і надзвичайна надійність (що бажано перевірити, звісно)
– Здоровий інтерес та здивування оточуючих 🙂
Із нюансів:
– Дорого
– Треба знайти спец. адаптер (тільки для Rohloff втулок)
– Треба різати раму, якщо вона не пристосована під ремінь.
Через свою екзотичність, переробка не з дешевих. Потрібно мати передню шестерню, задню, та сам ремінь. Кожна із цих деталей коштує біля 50₴ нова. Але можна пошукати на Ebay б/у-шні.
Щодо адаптації під ремінь моєї втулки. Rohloff офіційно не дозволяє самому встановлювати шестерню, треба відправляти колесо на завод (як і для більшості інших, наче не складних операцій – і це явно один із неофіційних способів здирання грошей). Мало того! Ви можете без проблем купити задню шестерню в будь якому Європейському інтернет-магазині, але ви її не поставите на колесо без спеціального адаптера. Хитрий хід від Rohloff – адже адаптер окремо не продається! Можна спробувати його виточити, якщо знати всі розміри і мати друга-токаря, але це мало реально.
Благо є барахолка Ebay, де я зміг виловити Б/У-шну шестерню разом із адаптером.
Ще одна проблема. Ремінь цільний і його не можливо як ланцюг тимчасово роз’єднати, тому в рамі має бути спеціальний проріз.
Зробити даний проріз не просто, але можливо. Саме цим і займемося. Сів за Комп’ютер та намалював деталь. Розміри прикинув по своїй рамі. Ось моє креслення і 3D модель.
Далі біжимо в Сільпо, купляємо шоколадку Roshen, та несемо разом із дюралевою заготовкою до токаря.
В результаті отримаємо таку штуку:
Яку розрізаємо на на три частини та підганяємо терпугом по місцю. Далі впресовуємо / клеємо / варимо (бажане підкреслити) деталь в раму, свердлимо отвори під болти та фарбуємо. В результаті вийде щось таке:
Після установки всієї трансмісії мій Ендорфін зажив новим щасливим життям. Щойно катнув 50 км. до дачі, поки лише позитивні емоції!